А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду — сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Людмила Максимлюк
Назавжди в пам’яті та серцях подвиг Небесної Сотні!
Виставку підготували педагог-організатор Соханьчак Г.А., заступник директора з НВР Шкоропаняк М.В. за участю представників учнівського парламенту закладу. Вірш декламує Канака Юлія.
